Архів: 26.05.2005 – 04.08.2005
Флагман соціал-демократії в Європі (16.02.2006)
21-23 лютого 2006 р. відбудеться візит Олександра Мороза до Брюсселя. Він проходитиме в рамках, передбачених угодами про співпрацю між фракцією Партії європейських соціалістів (ПЄС) у Європарламенті та Соціалістичною партією України. Плануються зустрічі делегації СПУ з керівництвом фракції, виступ на її засіданні, прес-конференції, інтерв'ю європейським ЗМІ.
Європейський парламент є консультативно-законодавчим органом Європейського Союзу. Він складається з представників держав-членів, обираних прямим голосуванням в цих країнах, і здійснює функції консультацій і контролю, затверджує бюджет і укладає міждержавні угоди. Після прийому в Союз нових 10 країн-членів, Європарламент нараховує 732 депутати. Число представників, обираних в кожній державі, відповідає кількості голосів кожної країни в органах ЄС. З 1979 року парламент обирається прямим голосуванням, термін повноважень депутатів - п'ять років. Останні вибори відбулися у червні 2004 року.
У Європарламенті представлені як європейські партії, так і парламентські фракції - політичні альянси менш крупних партій. Виділяються два крила: "праві" та "ліві". До перших відносяться: християнсько-демократичні партії, консерватори, ліберали і націоналісти. До других - соціалісти, об'єднані ліві й "зелені". За підсумками останніх виборів, найбільше місць в парламенті одержала Європейська народна партія (264 депутати). На другому місці Партія європейських соціалістів (201депутат), на третьому - Альянс лібералів і демократів за Європу, на четвертому - фракція "зелених" і Європейський вільний альянс. Всього представлено сім великих політичних фракцій з переважанням правоцентристів.
Партія європейських соціалістів була заснована 1992 року після підписання Маастріхтських угод про утворення Європейського Союзу і створення його наднаціональних органів. До цього з 1974 року існувала Конфедерація соціалістичних партій Європейського співтовариства. ПЄС об'єднує в собі соціалістичні, соціал-демократичні та робітничі партії ЄС. Їхніми основними цілями є зміцнення соціалістичного і соціал-демократичного руху в ЄС і Європі в цілому, розвиток співпраці між національними партіями і парламентськими групами, жіночим і молодіжним рухами, з соціалістичними і соціал-демократичними організаціями країн, що не входять в ЄС. Головне - визначення спільних полюсів для ЄС і ухвалення спільного маніфесту для виборів у Європейському парламенті.
Протягом двадцяти років більшість в Європейському парламенті становили соціалісти. У 1999 році правоцентристські партії вперше стали домінуючою політичною силою в Європі, набравши тоді на виборах 36,6% у порівнянні з 27,3% ПЄС. Проте ПЄСівці переконані, що у новому парламенті їхній блок залишається визначальним, оскільки вони виступають з єдиних позицій. Адже правоцентристи додержуються різних думок з питань будівництва спільного європейського дому. Християнські демократи ФРН виступають за федеральну Європу, послідовники Тетчер і Берлусконі - то євроскептики.
У нинішньому скликанні до ПЄС входять 33 партії від 25-ти держав-членів ЄС, Норвегії, Румунії і Болгарії. Найбільша кількість депутатів (понад 10) - від Франції, Іспанії, Німеччини, Великобританії, Італії, Португалії, Румунії і Польщі. Зовсім не представлені делегації від Кіпру і Латвії. Представники ПЄС не тільки очолюють уряди і держави як президенти, але й справляють свій вплив на міжнародні структури.
Організаційно ПЄС будується багато в чому аналогічно до Соцінтерну. З'їзди збираються один раз на два роки. На трьох останніх - у Мілані, Берліні й Брюсселі як гості була присутня делегація СПУ. З'їзд обирає президента, президію, виконавчі органи. Сьогодні президентом ПЄС є Поул Нуруп РАСМУССЕН, екс-прем'єр-міністр і лідер соціал-демократів Данії, а парламентську групу ПЄС в ЄС очолює німецький соціал-демократ Мартін ШУЛЬЦ. Його заступниками є відомі нам діячі, що не раз приїжджали до України, - Ханнес Свобода (ФРН) і Ян Марінус ВІРСМА (Нідерланди). ПЄСівці також провадять активну роботу з партіями європейських країн, які не входять до ЄС. В Україні, зокрема, де приймаючою стороною була Соціалістична партія України, проводилися засідання робочих груп ПЄС і однієї з її структур, що працює в країнах Східної Європи - Європейського форуму. Про ці засідання наша газета свого часу писала.
Сучасна Європа немислима без соціал-демократії. Тут вона представлена у трьох аспектах. По-перше, це класична соціал-демократія Західної Європи. Соціал-демократи відіграють провідну роль в європейських інтеграційних процесах, їх поглибленні й виході на глобалізаційний процес. По-друге, це партії країн Центральної і Східної Європи. Одні з них заявили, що є наступниками соціал-демократії, діяльність яких була заборонена в період Другої світової війни і післявоєнні роки. Інші були створені на основі комуністичних партій, що розпалися. У низці країн (наприклад, у Польщі) соціал-демократам вдалося об'єднатися в одну партію і привести свої уряди до влади. Чимало країн, де так само діють дві-три партії, які знаходяться у перехідному періоді. І, по-третє, - представники соціал-демократії в країнах СНД. Тут найбільш представницькою і численною є Соціалістична партія України, яка твердо заявила про свої соціал-демократичні наміри.
Віталій ШИБКО, міжнародний секретар СПУ.
Катерина ВЕЗЕЛЄВА.
Архив за 26.05.2005 – 04.08.2005
Версія для друку
