Архів: 04.09.2006 – 16.10.2006
Сергій ТИЩЕНКО: "Для уряду Тимошенко нічого не значать ні закони, ні рішення судів!". Кабінет Міністрів письмово визнав свою бездіяльність щодо невиплати встановлених дітям війни грошей (25.02.2009)
Юристи приймальні Кримського рескому СПУ щодня - і під час консультацій, і в судах - відстоюють права тисяч кримчан, що звернулися до них за допомогою. Приймальня соціалістів займається не тільки прийомом і оформленням позовів дітей війни, але й бере на себе їхній юридичний супровід аж до виплати встановлених за законом грошей. "Товариш" неодноразово писав про перешкоди, які чинить нинішня влада дітям війни. Про нові "підводні камені" від Кабміну Тимошенко і про заходи з боротьби із цією тяганиною, що вживаються соціалістами, - в нашій бесіді з керівником юридичної приймальні Кримського рескому СПУ Сергієм ТИЩЕНКОМ.
- Сергію Леонідовичу, спочатку про приємне: скільки позовів дітей війни подано в суди і скільки вже здобуто юридичних перемог?
- Нами подано 1762 позови від дітей війни, 894 особи вже отримали рішення судів на свою користь, а 44 кримчанина - різні суми грошей за рішенням суду. Робота з прийому документів від цієї категорії населення ведеться практично щодня.
- У одній з наших публікацій Ви вже говорили про те, що хочете привернути увагу Генеральної прокуратури України до невиконання норм Закону "Про соціальний захист дітей війни" і направити відповідне звернення на ім'я Генерального прокурора. Чи отримали Ви відповідь?
- Дійсно, наша юридична практика, набута за минулий рік, дозволяла нам звернутися до Генерального прокурора Олександра Медведька. 6 січня поточного року я таке звернення відправив і у встановлені законом терміни отримав відповідь, яка залишила більше запитань, ніж відповідей. Його лейтмотивом було перенаправлення мого звернення з проханням вжити заходів прокурорського реагування щодо невиконання норм чинного законодавства з боку найвищого органу державної влади в інстанцію, яка безпосередньо займається цим невиконанням, тобто в Кабінет Міністрів, а якщо бути точним - в Міністерство праці та соціальної політики України. Зауважу, що це дуже грубе порушення статті 7 Закону України "Про звернення громадян", згідно з якою категорично забороняється перенаправлення звернення до органів, бездіяльність яких оскаржується. Простіше кажучи: прокуратурі заборонено повідомляти тим або іншим відомствам про те, що на них скаржаться громадяни, в тому і особливість інституту прокуратури, що вона повинна розібратися незалежно в суті звернення громадянина, а потім виявити, хто правий, а хто винен. В Міністерстві праці та соцзахисту моє звернення також розглянули і теж надіслали цікаву відповідь.
Директор Департаменту в справах літніх людей Мінпраці та соцзахисту України Устименко, як то не дивно, визнає в своєму листі бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиплати встановлених дітям війни грошей протягом кількох років. Більше того, він посилається на відповідні рішення Конституційного Суду - від 2007 і 2008 років, що невиплата є антиконституційною. Але далі, явно знущаючись над громадянами України, чиновник Мінпраці та соцзахисту констатує, що, згідно з пунктам 2 і 3 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів зобов'язаний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики у сфері соціального захисту населення. У зв'язку з цим чиновник робить цинічний висновок: посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", він вважає, що компетенція Кабінету Міністрів у цьому питанні виконується ним в достатній мірі.
- А це не так?
- Давайте дамо правову оцінку роботи Кабінету Міністрів України в питанні виконання Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за всі ці роки, і все стане на свої місця:
Отже, названий Закон, прийнятий в листопаді 2004 року з ініціативи Соціалістичної партії України, набрав чинності 1 січня 2006 року. Відповідно до прикінцевих положень документа, Кабінет Міністрів України зобов'язаний був розробити відповідну нормативно-правову базу про виконання Пенсійним фондом України вимог статті 6 цього Закону, відповідно до якої дітям війни встановлено виплату 30%-ї надбавки від рівня мінімальної пенсії за віком. Цього не було виконано.
Далі: Кабінет Міністрів України підготував проект Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в якому припинив дію статті 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни". І Верховна Рада цей бюджет прийняла. Завдяки соціалістам в цьому бюджеті вдалося відстояти 100 млн грн на оплату пільги безкоштовного проїзду в громадському транспорті і 700 млн грн. на оплату 25%-ї знижки на оплату послуг ЖКГ для дітей війни. Також діти війни - інваліди, були прирівняні в статусі до інвалідів війни і їм були виділені кошти (432 млн грн) для отримання спеціальної грошової надбавки.
Після цього народні депутати України направили звернення до Конституційного Суду про визнання неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" по статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". 9 липня 2007 року Конституційний Суд визнав невиконання цієї статті Закону неконституційним. Після чого Кабмін і Пенсійний фонд зобов'язані були розробити нормативно-правову базу для виплати грошової соціальної допомоги дітям війни. В серпні 2007 року Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, перший віце-прем'єр М. Азаров і представники організацій "Захист дітей війни" досягли домовленості про виділення 3,5 млрд грн для виплат дітям війни в першому півріччі 2008 року, а з другого півріччя - в повному обсязі.
Але проект бюджету на 2008 рік остаточно розробляла інша коаліція: до влади прийшли БЮТ і "НУ-НС". У результаті, відповідно до документа, замість 30%-ї надбавки діти війни одержували лише 10% від мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році народні депутати знову звернулися до Конституційного Суду з вимогою дати оцінку правомірності виплати 10%-ї надбавки замість 30%-ї. 22 травня 2008 року Конституційний Суд прийняв рішення визнати неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким зменшувався розмір грошової соціальної допомоги дітям війни з 30% до 10%. Здавалося б, крапки над "і" поставлені остаточно: Кабінет Міністрів повинен виплачувати допомогу повністю. Але...
Усі ми знаємо, що на чолі Кабінету Міністрів стоїть дуже хитрий політик - Юлія Володимирівна Тимошенко, яка може з будь-якої невигідної для себе ситуації видавити максимум користі. Знову ж таки, для себе і своєї команди. 28 травня 2008 року - ще не встигло набрати чинності рішення Конституційного Суду - Кабінет Міністрів приймає ту саму постанову 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". В цьому документі Прем'єр-міністр України Тимошенко визнає правомочність рішень Конституційного Суду і повністю з ними погоджується. Але тут же, в пункті 8 постанови, встановлює наступні розміри надбавок дітям війни: з 22 травня 2008 р. (це дата рішення Конституційного Суду!) - 48 грн 10 коп., з 1 липня 2008 р. - 48 грн 20 коп., з 1 жовтня - 49 грн 80 коп. Тобто усе ті самі 10% надбавки, які визнані неправомочними за рішенням суду! Цим Прем'єр-міністр показує, що для неї не існує ні Закону, ні рішень (вже не одного) суду, є тільки воля чиновника, якому просто плювати на людей.
Логічно, що в подальшому Кабмін Тимошенко розробив новий бюджет - на 2009 рік, в якому запропонував залишити виплати дітям війни на рівні 2008 року, тобто все ті ж 49 грн 80 коп. "Цікаві" в цьому зв'язку заяви Міністра праці та соцзахисту цього Кабміну - члена БЮТ, Людмили Денисової, яка розуміє, що відповідальність, кінець кінцем, лягає на її відомство. Вона визнає протиправність дій Кабінету Міністрів України, але для преси дає ухильні відповіді (наприклад, газета "События" 1 (152) від 09. 01. 2009 р.): "Ми планували підвищувати виплати дітям війни, але у зв'язку з прийняттям постанови від 28 травня ми цього зробити не зможемо, тим більше - криза...". Що ж, коментарі зайві.
Як висновок можемо констатувати: політика Кабінету Міністрів України відносно виконання статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має всі ознаки зловживання службовим становищем окремих посадовців і органів влади в цілому. Такий стан справ не може влаштовувати ні дітей війни, ні всіх чесних громадян. Тому соціалісти не тільки почали, а й зобов'язуються довести свою боротьбу за права дітей війни до кінця. За нами справедливість і Закон - значить, наше діло праве!
Розмову вів Олександр СЕВАСТЬЯНОВ
АР Крим
Архив за 04.09.2006 – 16.10.2006
Версія для друку
